From Proto-Slavic *vьlkъ, from Proto-Balto-Slavic *wilkás, from Proto-Indo-European *wĺ̥kʷos.
влькъ • (vlĭkŭ) m
singular | dual | plural | |
---|---|---|---|
nominative | влькъ vlĭkŭ |
влька vlĭka |
вльци vlĭci |
genitive | влька vlĭka |
влькоу vlĭku |
влькъ vlĭkŭ |
dative | влькоу, влькови vlĭku, vlĭkovi |
влькома vlĭkoma |
влькомъ vlĭkomŭ |
accusative | влькъ, влька vlĭkŭ, vlĭka |
влька vlĭka |
влькꙑ vlĭky |
instrumental | влькомъ vlĭkomŭ |
влькома vlĭkoma |
влькꙑ vlĭky |
locative | вльцѣ vlĭcě |
влькоу vlĭku |
вльцѣхъ vlĭcěxŭ |
vocative | вльче vlĭče |
влька vlĭka |
вльци vlĭci |