From Proto-Slavic *volděti (“to rule”), from Proto-Balto-Slavic *walˀdā́ˀtei, from Proto-Indo-European *h₂welh₁dʰh₁-, from *h₂welh₁- (“to rule”).
володі́ти • (volodíty) impf (perfective заволоді́ти) (+ instrumental)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | володі́ти, володі́ть volodíty, volodítʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | володі́ючи volodíjučy |
володі́вши volodívšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
володі́ю volodíju |
бу́ду володі́ти, бу́ду володі́ть, володі́тиму búdu volodíty, búdu volodítʹ, volodítymu |
2nd singular ти |
володі́єш volodíješ |
бу́деш володі́ти, бу́деш володі́ть, володі́тимеш búdeš volodíty, búdeš volodítʹ, volodítymeš |
3rd singular він / вона / воно |
володі́є volodíje |
бу́де володі́ти, бу́де володі́ть, володі́тиме búde volodíty, búde volodítʹ, volodítyme |
1st plural ми |
володі́єм, володі́ємо volodíjem, volodíjemo |
бу́демо володі́ти, бу́демо володі́ть, володі́тимемо, володі́тимем búdemo volodíty, búdemo volodítʹ, volodítymemo, volodítymem |
2nd plural ви |
володі́єте volodíjete |
бу́дете володі́ти, бу́дете володі́ть, володі́тимете búdete volodíty, búdete volodítʹ, volodítymete |
3rd plural вони |
володі́ють volodíjutʹ |
бу́дуть володі́ти, бу́дуть володі́ть, володі́тимуть búdutʹ volodíty, búdutʹ volodítʹ, volodítymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | володі́ймо volodíjmo |
second-person | володі́й volodíj |
володі́йте volodíjte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
володі́в volodív |
володі́ли volodíly |
feminine я / ти / вона |
володі́ла volodíla | |
neuter воно |
володі́ло volodílo |