відчу́ти • (vidčúty) pf (imperfective відчува́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відчу́ти, відчу́ть vidčúty, vidčútʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відчу́тий vidčútyj impersonal: відчу́то vidčúto |
| adverbial | — | відчу́вши vidčúvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відчу́ю vidčúju |
| 2nd singular ти |
— | відчу́єш vidčúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відчу́є vidčúje |
| 1st plural ми |
— | відчу́єм, відчу́ємо vidčújem, vidčújemo |
| 2nd plural ви |
— | відчу́єте vidčújete |
| 3rd plural вони |
— | відчу́ють vidčújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відчу́ймо vidčújmo |
| second-person | відчу́й vidčúj |
відчу́йте vidčújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відчу́в vidčúv |
відчу́ли vidčúly |
| feminine я / ти / вона |
відчу́ла vidčúla | |
| neuter воно |
відчу́ло vidčúlo | |