гармо́ника • (garmónika) f inan (genitive гармо́ники, nominative plural гармо́ники, genitive plural гармо́ник)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | гармо́ника garmónika |
гармо́ники garmóniki |
genitive | гармо́ники garmóniki |
гармо́ник garmónik |
dative | гармо́нике garmónike |
гармо́никам garmónikam |
accusative | гармо́нику garmóniku |
гармо́ники garmóniki |
instrumental | гармо́никой, гармо́никою garmónikoj, garmónikoju |
гармо́никами garmónikami |
prepositional | гармо́нике garmónike |
гармо́никах garmónikax |