до- (do-) + сліди́ти (slidýty)
досліди́ти • (doslidýty) pf (imperfective дослі́джувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | досліди́ти, досліди́ть doslidýty, doslidýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | дослі́джений doslídženyj impersonal: дослі́джено doslídženo |
| adverbial | — | досліди́вши doslidývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | досліджу́ doslidžú |
| 2nd singular ти |
— | дослі́диш, досліди́ш doslídyš, doslidýš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | дослі́дить, досліди́ть doslídytʹ, doslidýtʹ |
| 1st plural ми |
— | дослі́дим, дослі́димо, досліди́м, дослідимо́ doslídym, doslídymo, doslidým, doslidymó |
| 2nd plural ви |
— | дослі́дите, дослідите́ doslídyte, doslidyté |
| 3rd plural вони |
— | дослі́дять, дослідя́ть doslídjatʹ, doslidjátʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | досліді́м, досліді́мо doslidím, doslidímo |
| second-person | досліди́ doslidý |
досліді́ть doslidítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
досліди́в doslidýv |
досліди́ли doslidýly |
| feminine я / ти / вона |
досліди́ла doslidýla | |
| neuter воно |
досліди́ло doslidýlo | |