From Late Proto-Slavic *dǫti.
ду́ти • (dúty) impf (perfective поду́ти or ду́нути)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | ду́ти, дуть dúty, dutʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | дмучи́, ду́ючи dmučý, dújučy |
ду́вши dúvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
дму, ду́ю dmu, dúju |
бу́ду ду́ти, бу́ду ду́ть, ду́тиму búdu dúty, búdu dútʹ, dútymu |
2nd singular ти |
дмеш, ду́єш dmeš, dúješ |
бу́деш ду́ти, бу́деш ду́ть, ду́тимеш búdeš dúty, búdeš dútʹ, dútymeš |
3rd singular він / вона / воно |
дме, ду́є dme, dúje |
бу́де ду́ти, бу́де ду́ть, ду́тиме búde dúty, búde dútʹ, dútyme |
1st plural ми |
дмем, дмемо́, ду́єм, ду́ємо dmem, dmemó, dújem, dújemo |
бу́демо ду́ти, бу́демо ду́ть, ду́тимемо, ду́тимем búdemo dúty, búdemo dútʹ, dútymemo, dútymem |
2nd plural ви |
дмете́, ду́єте dmeté, dújete |
бу́дете ду́ти, бу́дете ду́ть, ду́тимете búdete dúty, búdete dútʹ, dútymete |
3rd plural вони |
дмуть, ду́ють dmutʹ, dújutʹ |
бу́дуть ду́ти, бу́дуть ду́ть, ду́тимуть búdutʹ dúty, búdutʹ dútʹ, dútymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | дмім, дмі́мо, ду́ймо dmim, dmímo, dújmo |
second-person | дми, дуй dmy, duj |
дміть, ду́йте dmitʹ, dújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
дув duv |
ду́ли dúly |
feminine я / ти / вона |
ду́ла dúla | |
neuter воно |
ду́ло dúlo |