From ді́вчина (dívčyna) + -ка (-ka). Compare Belarusian дзяўчы́нка (dzjaŭčýnka), Polish dziewczynka.
ді́вчинка • (dívčynka) f pers (genitive ді́вчинки, nominative plural ді́вчинки, genitive plural ді́вчинок)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | ді́вчинка dívčynka |
ді́вчинки dívčynky |
genitive | ді́вчинки dívčynky |
ді́вчинок dívčynok |
dative | ді́вчинці dívčynci |
ді́вчинкам dívčynkam |
accusative | ді́вчинку dívčynku |
ді́вчинок dívčynok |
instrumental | ді́вчинкою dívčynkoju |
ді́вчинками dívčynkamy |
locative | ді́вчинці dívčynci |
ді́вчинках dívčynkax |
vocative | ді́вчинко dívčynko |
ді́вчинки dívčynky |