From Proto-Slavic *kъltati, which is parallel to *glъtati.
ковта́ти • (kovtáty) impf (perfective ковтну́ти or проковтну́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ковта́ти, ковта́ть kovtáty, kovtátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | ковта́ючи kovtájučy |
ковта́вши kovtávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
ковта́ю kovtáju |
бу́ду ковта́ти, бу́ду ковта́ть, ковта́тиму búdu kovtáty, búdu kovtátʹ, kovtátymu |
| 2nd singular ти |
ковта́єш kovtáješ |
бу́деш ковта́ти, бу́деш ковта́ть, ковта́тимеш búdeš kovtáty, búdeš kovtátʹ, kovtátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
ковта́є kovtáje |
бу́де ковта́ти, бу́де ковта́ть, ковта́тиме búde kovtáty, búde kovtátʹ, kovtátyme |
| 1st plural ми |
ковта́єм, ковта́ємо kovtájem, kovtájemo |
бу́демо ковта́ти, бу́демо ковта́ть, ковта́тимемо, ковта́тимем búdemo kovtáty, búdemo kovtátʹ, kovtátymemo, kovtátymem |
| 2nd plural ви |
ковта́єте kovtájete |
бу́дете ковта́ти, бу́дете ковта́ть, ковта́тимете búdete kovtáty, búdete kovtátʹ, kovtátymete |
| 3rd plural вони |
ковта́ють kovtájutʹ |
бу́дуть ковта́ти, бу́дуть ковта́ть, ковта́тимуть búdutʹ kovtáty, búdutʹ kovtátʹ, kovtátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ковта́ймо kovtájmo |
| second-person | ковта́й kovtáj |
ковта́йте kovtájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ковта́в kovtáv |
ковта́ли kovtály |
| feminine я / ти / вона |
ковта́ла kovtála | |
| neuter воно |
ковта́ло kovtálo | |