From ко́локол (kólokol) + -ня (-nja).
колоко́льня • (kolokólʹnja) f inan (genitive колоко́льни, nominative plural колоко́льни, genitive plural колоко́лен)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | колоко́льня kolokólʹnja |
колоко́льни kolokólʹni |
genitive | колоко́льни kolokólʹni |
колоко́лен kolokólen |
dative | колоко́льне kolokólʹne |
колоко́льням kolokólʹnjam |
accusative | колоко́льню kolokólʹnju |
колоко́льни kolokólʹni |
instrumental | колоко́льней, колоко́льнею kolokólʹnej, kolokólʹneju |
колоко́льнями kolokólʹnjami |
prepositional | колоко́льне kolokólʹne |
колоко́льнях kolokólʹnjax |