конфлі́кт • (konflíkt) m inan (genitive конфлі́кту, nominative plural конфлі́кти, genitive plural конфлі́ктів, relational adjective конфлі́ктний)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | конфлі́кт konflíkt |
конфлі́кти konflíkty |
genitive | конфлі́кту konflíktu |
конфлі́ктів konflíktiv |
dative | конфлі́ктові, конфлі́кту konflíktovi, konflíktu |
конфлі́ктам konflíktam |
accusative | конфлі́кт konflíkt |
конфлі́кти konflíkty |
instrumental | конфлі́ктом konflíktom |
конфлі́ктами konflíktamy |
locative | конфлі́кті konflíkti |
конфлі́ктах konflíktax |
vocative | конфлі́кте konflíkte |
конфлі́кти konflíkty |