множитися

Hello, you have come here looking for the meaning of the word множитися. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word множитися, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say множитися in singular and plural. Everything you need to know about the word множитися you have here. The definition of the word множитися will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition ofмножитися, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.

Ukrainian

Etymology

From мно́жити (mnóžyty) +‎ -ся (-sja). Compare Russian мно́житься (mnóžitʹsja), Belarusian мно́жыцца (mnóžycca), Polish mnożyć się.

Pronunciation

  • IPA(key):
  • Audio:(file)

Verb

мно́житися • (mnóžytysja) impf (perfective помно́житися)

  1. to multiply (grow in number)
    Synonyms: помно́жуватися impf (pomnóžuvatysja), примно́жуватися impf (prymnóžuvatysja)
  2. (biology) to multiply (breed)
    Synonym: розмно́жуватися impf (rozmnóžuvatysja)
  3. (arithmetic) passive of мно́жити impf (mnóžyty)

Conjugation

Conjugation of мно́житися, мно́житись, мно́житься (class 4a, imperfective, reflexive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive мно́житися, мно́житись, мно́житься
mnóžytysja, mnóžytysʹ, mnóžytʹsja
participles present tense past tense
active — —
passive — —
adverbial мно́жачись
mnóžačysʹ 		мно́жившись
mnóžyvšysʹ
present tense future tense
1st singular
я 		— —
2nd singular
ти 		— —
3rd singular
він / вона / воно 		мно́житься
mnóžytʹsja 		бу́де мно́житися, бу́де мно́житись, бу́де мно́житься, мно́житиметься
búde mnóžytysja, búde mnóžytysʹ, búde mnóžytʹsja, mnóžytymetʹsja
1st plural
ми 		— —
2nd plural
ви 		— —
3rd plural
вони 		мно́жаться
mnóžatʹsja 		бу́дуть мно́житися, бу́дуть мно́житись, бу́дуть мно́житься, мно́житимуться
búdutʹ mnóžytysja, búdutʹ mnóžytysʹ, búdutʹ mnóžytʹsja, mnóžytymutʹsja
imperative singular plural
first-person — —
second-person — —
past tense singular plural
ми / ви / вони
masculine
я / ти / він 		мно́жився, мно́живсь
mnóžyvsja, mnóžyvsʹ 		мно́жилися, мно́жились
mnóžylysja, mnóžylysʹ
feminine
я / ти / вона 		мно́жилася, мно́жилась
mnóžylasja, mnóžylasʹ
neuter
воно 		мно́жилося, мно́жилось
mnóžylosja, mnóžylosʹ

Further reading

Wikious
Boobota
Sagapedia