Borrowed from French missionnaire, from Medieval Latin missionārius. Compare Russian миссионе́р (missionér), Belarusian місіяне́р (misijanjér), Polish misjonarz.
місіоне́р • (misionér) m pers (genitive місіоне́ра, nominative plural місіоне́ри, genitive plural місіоне́рів, feminine місіоне́рка, relational adjective місіоне́рський)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | місіоне́р misionér |
місіоне́ри misionéry |
genitive | місіоне́ра misionéra |
місіоне́рів misionériv |
dative | місіоне́рові, місіоне́ру misionérovi, misionéru |
місіоне́рам misionéram |
accusative | місіоне́ра misionéra |
місіоне́рів misionériv |
instrumental | місіоне́ром misionérom |
місіоне́рами misionéramy |
locative | місіоне́рові, місіоне́рі misionérovi, misionéri |
місіоне́рах misionérax |
vocative | місіоне́ре misionére |
місіоне́ри misionéry |