From не- (ne-) + закі́нчений (zakínčenyj). Compare Russian незако́нченный (nezakónčennyj), Belarusian незако́нчаны (njezakónčany), Polish niezakończony.
незакі́нчений • (nezakínčenyj) (adverb незакі́нчено, abstract noun незакі́нченість)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | незакі́нчений nezakínčenyj |
незакі́нчене nezakínčene |
незакі́нчена nezakínčena |
незакі́нчені nezakínčeni | |
| genitive | незакі́нченого nezakínčenoho |
незакі́нченої nezakínčenoji |
незакі́нчених nezakínčenyx | ||
| dative | незакі́нченому nezakínčenomu |
незакі́нченій nezakínčenij |
незакі́нченим nezakínčenym | ||
| accusative | animate | незакі́нченого nezakínčenoho |
незакі́нчене nezakínčene |
незакі́нчену nezakínčenu |
незакі́нчених nezakínčenyx |
| inanimate | незакі́нчений nezakínčenyj |
незакі́нчені nezakínčeni | |||
| instrumental | незакі́нченим nezakínčenym |
незакі́нченою nezakínčenoju |
незакі́нченими nezakínčenymy | ||
| locative | незакі́нченому, незакі́нченім nezakínčenomu, nezakínčenim |
незакі́нченій nezakínčenij |
незакі́нчених nezakínčenyx | ||