From не- (ne-, “dis-”) + слухня́ний (sluxnjányj, “obedient”).
неслухня́ний • (nesluxnjányj) (adverb неслухня́но, abstract noun неслухня́ність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | неслухня́ний nesluxnjányj |
неслухня́не nesluxnjáne |
неслухня́на nesluxnjána |
неслухня́ні nesluxnjáni | |
| genitive | неслухня́ного nesluxnjánoho |
неслухня́ної nesluxnjánoji |
неслухня́них nesluxnjányx | ||
| dative | неслухня́ному nesluxnjánomu |
неслухня́ній nesluxnjánij |
неслухня́ним nesluxnjánym | ||
| accusative | animate | неслухня́ного nesluxnjánoho |
неслухня́не nesluxnjáne |
неслухня́ну nesluxnjánu |
неслухня́них nesluxnjányx |
| inanimate | неслухня́ний nesluxnjányj |
неслухня́ні nesluxnjáni | |||
| instrumental | неслухня́ним nesluxnjánym |
неслухня́ною nesluxnjánoju |
неслухня́ними nesluxnjánymy | ||
| locative | неслухня́ному, неслухня́нім nesluxnjánomu, nesluxnjánim |
неслухня́ній nesluxnjánij |
неслухня́них nesluxnjányx | ||