From Medieval Latin objectīvus. Compare Russian объекти́вный (obʺjektívnyj), Belarusian аб'екты́ўны (abʺjektýŭny), Polish obiektywny. Morphologically analyzable as об'єкти́в (obʺjektýv, “objective”) + -ний (-nyj, adjective-forming suffix).
об'єкти́вний • (obʺjektývnyj) (adverb об'єкти́вно, abstract noun об'єкти́вність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | об'єкти́вний obʺjektývnyj |
об'єкти́вне obʺjektývne |
об'єкти́вна obʺjektývna |
об'єкти́вні obʺjektývni | |
| genitive | об'єкти́вного obʺjektývnoho |
об'єкти́вної obʺjektývnoji |
об'єкти́вних obʺjektývnyx | ||
| dative | об'єкти́вному obʺjektývnomu |
об'єкти́вній obʺjektývnij |
об'єкти́вним obʺjektývnym | ||
| accusative | animate | об'єкти́вного obʺjektývnoho |
об'єкти́вне obʺjektývne |
об'єкти́вну obʺjektývnu |
об'єкти́вних obʺjektývnyx |
| inanimate | об'єкти́вний obʺjektývnyj |
об'єкти́вні obʺjektývni | |||
| instrumental | об'єкти́вним obʺjektývnym |
об'єкти́вною obʺjektývnoju |
об'єкти́вними obʺjektývnymy | ||
| locative | об'єкти́вному, об'єкти́внім obʺjektývnomu, obʺjektývnim |
об'єкти́вній obʺjektývnij |
об'єкти́вних obʺjektývnyx | ||
| vocative | об'єкти́вний obʺjektývnyj |
об'єкти́вне obʺjektývne |
об'єкти́вна obʺjektývna |
об'єкти́вні obʺjektývni | |