From пере- (pere-) + плу́тати (plútaty).
переплу́тати • (pereplútaty) pf (imperfective переплу́тувати) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | переплу́тати, переплу́тать pereplútaty, pereplútatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | переплу́таний pereplútanyj impersonal: переплу́тано pereplútano |
| adverbial | — | переплу́тавши pereplútavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | переплу́таю pereplútaju |
| 2nd singular ти |
— | переплу́таєш pereplútaješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | переплу́тає pereplútaje |
| 1st plural ми |
— | переплу́таєм, переплу́таємо pereplútajem, pereplútajemo |
| 2nd plural ви |
— | переплу́таєте pereplútajete |
| 3rd plural вони |
— | переплу́тають pereplútajutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | переплу́таймо pereplútajmo |
| second-person | переплу́тай pereplútaj |
переплу́тайте pereplútajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
переплу́тав pereplútav |
переплу́тали pereplútaly |
| feminine я / ти / вона |
переплу́тала pereplútala | |
| neuter воно |
переплу́тало pereplútalo | |