письме́нник • (pysʹménnyk) m pers (genitive письме́нника, nominative plural письме́нники, genitive plural письме́нників, feminine письме́нниця)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | письме́нник pysʹménnyk |
письме́нники pysʹménnyky |
genitive | письме́нника pysʹménnyka |
письме́нників pysʹménnykiv |
dative | письме́нникові, письме́ннику pysʹménnykovi, pysʹménnyku |
письме́нникам pysʹménnykam |
accusative | письме́нника pysʹménnyka |
письме́нників pysʹménnykiv |
instrumental | письме́нником pysʹménnykom |
письме́нниками pysʹménnykamy |
locative | письме́нникові, письме́ннику pysʹménnykovi, pysʹménnyku |
письме́нниках pysʹménnykax |
vocative | письме́ннику pysʹménnyku |
письме́нники pysʹménnyky |