Borrowed from Polish podły, from Proto-Slavic *podьlъ. First attested in the XVII century.
по́длый • (pódlyj) (comparative (по)подле́е or (по)подле́й)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | по́длый pódlyj |
по́длое pódloje |
по́длая pódlaja |
по́длые pódlyje | |
genitive | по́длого pódlovo |
по́длой pódloj |
по́длых pódlyx | ||
dative | по́длому pódlomu |
по́длой pódloj |
по́длым pódlym | ||
accusative | animate | по́длого pódlovo |
по́длое pódloje |
по́длую pódluju |
по́длых pódlyx |
inanimate | по́длый pódlyj |
по́длые pódlyje | |||
instrumental | по́длым pódlym |
по́длой, по́длою pódloj, pódloju |
по́длыми pódlymi | ||
prepositional | по́длом pódlom |
по́длой pódloj |
по́длых pódlyx | ||
short form | подл podl |
по́дло pódlo |
подла́ podlá |
по́длы pódly |