поліція́нт • (policijánt) m pers (genitive поліція́нта, nominative plural поліція́нти, genitive plural поліція́нтів)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | поліція́нт policijánt |
поліція́нти policijánty |
genitive | поліція́нта policijánta |
поліція́нтів policijántiv |
dative | поліція́нтові, поліція́нту policijántovi, policijántu |
поліція́нтам policijántam |
accusative | поліція́нта policijánta |
поліція́нтів policijántiv |
instrumental | поліція́нтом policijántom |
поліція́нтами policijántamy |
locative | поліція́нтові, поліція́нті policijántovi, policijánti |
поліція́нтах policijántax |
vocative | поліція́нте policijánte |
поліція́нти policijánty |