прово̀дити impf (Latin spelling provòditi)
Infinitive: проводити | Present verbal adverb: про̀воде̄ћи | Past verbal adverb: — | Verbal noun: про̀вође̄ње | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Number | Singular | Plural | |||||
Person | 1st | 2nd | 3rd | 1st | 2nd | 3rd | |
Verbal forms | ја | ти | он / она / оно | ми | ви | они / оне / она | |
Present | проводим | проводиш | проводи | проводимо | проводите | проводе | |
Future | Future I | проводит ћу1 проводићу |
проводит ћеш1 проводићеш |
проводит ће1 проводиће |
проводит ћемо1 проводићемо |
проводит ћете1 проводићете |
проводит ће1 проводиће |
Future II | бу̏де̄м проводио2 | бу̏де̄ш проводио2 | бу̏де̄ проводио2 | бу̏де̄мо проводили2 | бу̏де̄те проводили2 | бу̏дӯ проводили2 | |
Past | Perfect | проводио сам2 | проводио си2 | проводио је2 | проводили смо2 | проводили сте2 | проводили су2 |
Pluperfect3 | би̏о сам проводио2 | би̏о си проводио2 | би̏о је проводио2 | би́ли смо проводили2 | би́ли сте проводили2 | би́ли су проводили2 | |
Imperfect | провођах | провођаше | провођаше | провођасмо | провођасте | провођаху | |
Conditional I | проводио бих2 | проводио би2 | проводио би2 | проводили бисмо2 | проводили бисте2 | проводили би2 | |
Conditional II4 | би̏о бих проводио2 | би̏о би проводио2 | би̏о би проводио2 | би́ли бисмо проводили2 | би́ли бисте проводили2 | би́ли би проводили2 | |
Imperative | — | проводи | — | проводимо | проводите | — | |
Active past participle | проводио m / проводила f / проводило n | проводили m / проводиле f / проводила n | |||||
Passive past participle | провођен m / провођена f / провођено n | провођени m / провођене f / провођена n | |||||
1 Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic. 2 For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively. 3 Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped. 4 Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped.
|
From про- (pro-) + води́ти (vodýty). Compare Russian проводи́ть (provodítʹ), Belarusian право́дзіць (pravódzicʹ), Polish przewodzić.
прово́дити • (provódyty) impf (perfective провести́ or проводи́ти (rare)) (transitive)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | прово́дити, прово́дить provódyty, provódytʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | прово́джений provódženyj impersonal: прово́джено provódženo |
adverbial | прово́дячи provódjačy |
прово́дивши provódyvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
прово́джу provódžu |
бу́ду прово́дити, бу́ду прово́дить, прово́дитиму búdu provódyty, búdu provódytʹ, provódytymu |
2nd singular ти |
прово́диш provódyš |
бу́деш прово́дити, бу́деш прово́дить, прово́дитимеш búdeš provódyty, búdeš provódytʹ, provódytymeš |
3rd singular він / вона / воно |
прово́дить provódytʹ |
бу́де прово́дити, бу́де прово́дить, прово́дитиме búde provódyty, búde provódytʹ, provódytyme |
1st plural ми |
прово́дим, прово́димо provódym, provódymo |
бу́демо прово́дити, бу́демо прово́дить, прово́дитимемо, прово́дитимем búdemo provódyty, búdemo provódytʹ, provódytymemo, provódytymem |
2nd plural ви |
прово́дите provódyte |
бу́дете прово́дити, бу́дете прово́дить, прово́дитимете búdete provódyty, búdete provódytʹ, provódytymete |
3rd plural вони |
прово́дять provódjatʹ |
бу́дуть прово́дити, бу́дуть прово́дить, прово́дитимуть búdutʹ provódyty, búdutʹ provódytʹ, provódytymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | прово́дьмо provódʹmo |
second-person | прово́дь provódʹ |
прово́дьте provódʹte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
прово́див provódyv |
прово́дили provódyly |
feminine я / ти / вона |
прово́дила provódyla | |
neuter воно |
прово́дило provódylo |
проводи́ти • (provodýty) pf (imperfective прово́дити or прова́дити or проводжа́ти or прово́джувати[rare] or прова́джувати[rare]) (transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | проводи́ти, проводи́ть provodýty, provodýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | — | проводи́вши provodývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | проводжу́ provodžú |
2nd singular ти |
— | прово́диш provódyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | прово́дить provódytʹ |
1st plural ми |
— | прово́дим, прово́димо provódym, provódymo |
2nd plural ви |
— | прово́дите provódyte |
3rd plural вони |
— | прово́дять provódjatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | проводі́м, проводі́мо provodím, provodímo |
second-person | проводи́ provodý |
проводі́ть provodítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
проводи́в provodýv |
проводи́ли provodýly |
feminine я / ти / вона |
проводи́ла provodýla | |
neuter воно |
проводи́ло provodýlo |