Borrowed from French revanchiste. By surface analysis, рева́нш (revánš) + -и́ст (-ýst).
реванши́ст • (revanšýst) m pers (genitive реванши́ста, nominative plural реванши́сти, genitive plural реванши́стів, feminine реванши́стка, relational adjective реванши́стський)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | реванши́ст revanšýst |
реванши́сти revanšýsty |
| genitive | реванши́ста revanšýsta |
реванши́стів revanšýstiv |
| dative | реванши́стові, реванши́сту revanšýstovi, revanšýstu |
реванши́стам revanšýstam |
| accusative | реванши́ста revanšýsta |
реванши́стів revanšýstiv |
| instrumental | реванши́стом revanšýstom |
реванши́стами revanšýstamy |
| locative | реванши́стові, реванши́сті revanšýstovi, revanšýsti |
реванши́стах revanšýstax |
| vocative | реванши́сте revanšýste |
реванши́сти revanšýsty |