самостійний

Ukrainian

From само- (samo-) +‎ стоя́ти (stojáty) +‎ -ний (-nyj). Compare Russian самостоя́тельный (samostojátelʹnyj), Belarusian самасто́йны (samastójny).

самості́йний • (samostíjnyj) (adverb самості́йно, abstract noun самості́йність)

independent (not politically subordinate)
Synonyms: незале́жний (nezaléžnyj), сувере́нний (suverénnyj)
independent, self-reliant, standalone (operating separately without external support or direction)
Synonym: самодоста́тній (samodostátnij)

Існу́ють безме́жні можли́вості для самості́йного ви́вчення інозе́мних мов.
Isnújutʹ bezméžni možlývosti dlja samostíjnoho vývčennja inozémnyx mov.
There are limitless opportunities for independent study of foreign languages.

Declension of *самості́йний* (hard)
		singular			plural
		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		самості́йний samostíjnyj	самості́йне samostíjne	самості́йна samostíjna	самості́йні samostíjni
genitive		самості́йного samostíjnoho		самості́йної samostíjnoji	самості́йних samostíjnyx
dative		самості́йному samostíjnomu		самості́йній samostíjnij	самості́йним samostíjnym
accusative	animate	самості́йного samostíjnoho	самості́йне samostíjne	самості́йну samostíjnu	самості́йних samostíjnyx
accusative	inanimate	самості́йний samostíjnyj	самості́йне samostíjne	самості́йну samostíjnu	самості́йні samostíjni
instrumental		самості́йним samostíjnym		самості́йною samostíjnoju	самості́йними samostíjnymy
locative		самості́йному, самості́йнім samostíjnomu, samostíjnim		самості́йній samostíjnij	самості́йних samostíjnyx
vocative		самості́йний samostíjnyj	самості́йне samostíjne	самості́йна samostíjna	самості́йні samostíjni