From те́рмін (términ) + -о́вий (-óvyj).
терміно́вий • (terminóvyj) (adverb терміно́во, abstract noun терміно́вість)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | терміно́вий terminóvyj |
терміно́ве terminóve |
терміно́ва terminóva |
терміно́ві terminóvi | |
| genitive | терміно́вого terminóvoho |
терміно́вої terminóvoji |
терміно́вих terminóvyx | ||
| dative | терміно́вому terminóvomu |
терміно́вій terminóvij |
терміно́вим terminóvym | ||
| accusative | animate | терміно́вого terminóvoho |
терміно́ве terminóve |
терміно́ву terminóvu |
терміно́вих terminóvyx |
| inanimate | терміно́вий terminóvyj |
терміно́ві terminóvi | |||
| instrumental | терміно́вим terminóvym |
терміно́вою terminóvoju |
терміно́вими terminóvymy | ||
| locative | терміно́вому, терміно́вім terminóvomu, terminóvim |
терміно́вій terminóvij |
терміно́вих terminóvyx | ||