абсолютизува́ти absoljutyzuvaty \Prononciation ?\ perfectif et imperfectif transitif de type 2a
Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
---|---|---|---|
я абсолютизу́ю | я абсолютизува́тиму | masculin : абсолютизува́в | pluriel : абсолютизува́ли |
ти абсолютизу́єш | ти абсолютизува́тимеш | féminin : абсолютизува́ла | |
він, вона́, воно́ абсолютизу́є | він, вона́, воно́ абсолютизува́тиме | neutre : абсолютизува́ло | |
ми абсолютизу́ємо, абсолютизу́єм | ми абсолютизува́тимемо, абсолютизува́тимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
ви абсолютизу́єте | ви абсолютизува́тимете | - | 2PS : абсолютизу́й |
вони́ абсолютизу́ють | вони́ абсолютизува́тимуть | 1PP : абсолютизу́ймо | 2PP : абсолютизу́йте |
Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
- | - | ||
Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
- | абсолютизо́ваний | абсолютизо́вано | абсолютизува́вши |