етимологізува́ти etymolohizuvaty \Prononciation ?\ imperfectif intransitif de type 2a
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я етимологізу́ю | я етимологізува́тиму | masculin : етимологізува́в | pluriel : етимологізува́ли |
| ти етимологізу́єш | ти етимологізува́тимеш | féminin : етимологізува́ла | |
| він, вона́, воно́ етимологізу́є | він, вона́, воно́ етимологізува́тиме | neutre : етимологізува́ло | |
| ми етимологізу́ємо, етимологізу́єм | ми етимологізува́тимемо, етимологізува́тимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви етимологізу́єте | ви етимологізува́тимете | - | 2PS : етимологізу́й |
| вони́ етимологізу́ють | вони́ етимологізува́тимуть | 1PP : етимологізу́ймо | 2PP : етимологізу́йте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | етимологізу́ючи | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | етимологізо́ваний | етимологізо́вано | етимологізува́вши |