колонізува́тися kolonizuvatysja \Prononciation ?\ perfectif et imperfectif impersonnel intransitif pronominal de type 2a
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| - | - | masculin : колонізува́вся, колонізува́всь | pluriel : колонізува́лися, колонізува́лись |
| - | - | féminin : колонізува́лася, колонізува́лась | |
| колонізу́ється | колонізува́тиметься | neutre : колонізува́лося, колонізува́лось | |
| - | - | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| - | - | - | 2PS : - |
| колонізу́ються | колонізува́тимуться | 1PP : - | 2PP : - |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | колонізу́ючись | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | колонізува́вшись |