націоналізува́тися natsionalizuvatysja \Prononciation ?\ perfectif et imperfectif impersonnel intransitif pronominal de type 2a
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| - | - | masculin : націоналізува́вся, націоналізува́всь | pluriel : націоналізува́лися, націоналізува́лись |
| - | - | féminin : націоналізува́лася, націоналізува́лась | |
| націоналізу́ється | націоналізува́тиметься | neutre : націоналізува́лося, націоналізува́лось | |
| - | - | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| - | - | - | 2PS : - |
| націоналізу́ються | націоналізува́тимуться | 1PP : - | 2PP : - |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | націоналізу́ючись | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | націоналізува́вшись |