розділяти

Verbe dérivé de ділити (« séparer, déviser »), avec le préfixe роз- (le "я" est là pour marquer l’imperfectif. Le verbe seul "діляти" n’existe pas).

розділя́ти rozdiljaty \Prononciation ?\ imperfectif transitif de type 1a / perfectif : розділи́ти

1. Séparer, diviser (en parties).
2. Distribuer (entre plusieurs personnes).
3. Séparer, délimiter (une partie de quelque chose).
4. (Mathématiques) Diviser (effectuer une division).
5. (Par extension) Partager (une expérience, un vécu avec quelqu’un).

• (noms) діл, ділене, діленина, ділениця, ділення, ділень, ділимок, ділиниця, ділитель, ділок, дільба, дільник, діляниця, ділянка
• (adjectif) ділій
• (composés verbaux) виділити, виділювати, відділювати, відділити, обділити, обділювати, переділити, переділювати, повиділювати, повідділювати, поділити, поділювати, пообділювати, попереділювати, поприділювати, порозподілювати, приділити, приділювати, розподілити, розподілювати, уділити, уділювати

• (partager, délimiter) відгороджувати, відділювати, відділяти, відмежовувати, відокремлювати, роз’єднувати, розділяти, розмежовувати
• (séparer, diviser) диференціювати, дробити, класифікувати, парцелювати, паювати, переполовинювати, поділяти, половинити, приділяти, підрозділяти, розбивати, роздвоювати, роздрібнювати, розділювати, розділяти, розкладати, розмірювати, розмічувати, розміряти, розмічати, розподіляти, розтинати, розчленовувати, розшматовувати, розщеплювати, членувати, шарувати, шматувати
• (partager, désolidariser, couper) поділяти, роз’єднувати, розділювати, розділяти, розклепувати, розкріплювати, розпаювати, розпаровувати, різнити
• (distribuer) дробити, дрібнити, паювати, розбивати, розділяти, розколювати, розподіляти
• (distribuer des cartes) роздавати

• Ukraine : écouter « розділяти  »