урятува́ти urjatuvaty \Prononciation ?\ perfectif intransitif de type 2a / imperfectif : рятува́ти, урято́вувати, врято́вувати
Les formes врятува́ти (utilisé après des voyelles) et урятува́ти (utilisé après des consonnes ou en début de phrase) diffèrent au niveau de la prononciation mais sont considérées comme des variantes du même mot.
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| - | я уряту́ю | masculin : урятува́в | pluriel : урятува́ли |
| - | ти уряту́єш | féminin : урятува́ла | |
| - | він, вона́, воно́ уряту́є | neutre : урятува́ло | |
| - | ми уряту́ємо, уряту́єм | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| - | ви уряту́єте | - | 2PS : уряту́й |
| - | вони́ уряту́ють | 1PP : уряту́ймо | 2PP : уряту́йте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | - | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | урято́ваний | урято́вано | урятува́вши |