усинови́ти usynovyty \Prononciation ?\ perfectif intransitif de type 5b / imperfectif : усиновля́ти
Ce verbe s’emploie plus pour décrire l’adoption d’un garçon, alors que удочери́ти correspond plus à l’adoption d'une fille.
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| - | я усиновлю́ | masculin : усинови́в | pluriel : усинови́ли |
| - | ти усинови́ш | féminin : усинови́ла | |
| - | він, вона́, воно́ усинови́ть | neutre : усинови́ло | |
| - | ми усиновимо́, усинови́м | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| - | ви усиновите́ | - | 2PS : усинови́ |
| - | вони́ усиновля́ть | 1PP : усинові́мо / усинові́м | 2PP : усинові́ть |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | - | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | усино́влений | усино́влено | усинови́вши |