ранній

Adjectif dérivé de рано, rano (« tôt »), avec le suffixe -ній, -nii, apparenté au polonais ranny (« matinal »), au tchèque ranní.

ра́нній, ranniï \ranʲːii̯\

1. Premier, naissant, précoce, du matin… (indique le début de quelque chose).
   • Раннім присмерком дід Дунай добрався в прибузький присілок до старосвітської оселі Тадея Лісовського.

     Tôt dans la soirée, le vieux Dounaï atteignit les premières maisons de la vieille ville de Tadeusz Lisowski.

   • Ранній давньокам'яний вік.

     Le début de l’âge de pierre.

   • Показались ранні огірочки.

     Les premiers concombres sont apparus.

   • В повітрі пахло сосною і ранньою осінню.

     L’air sentait le pin et l’automne naissant.

   • Оті ранні залисинки , що з’явились на лобі, найбільше тривожать матір.

     Ces marques précoces de calvitie qui apparaissaient sur le front inquiètent énormément sa mère.

   • Буйна зелень і ранні квіти вкривали пологі схили.

     Une verdure luxuriante et les fleurs précoces recouvraient les pentes douces.

   • Стомилася … Лягти б і лежати непорушна, щоб давав хто-небудь ранню каву до ліжка і смачний обід.

     était fatiguée… Qu’elle aimerait s’allonger et rester immobile pour que quelqu’un lui apporte le café du matin et un délicieux repas au lit.

• новий (nouveau), передчасний (prématuré), початковий (initial), ранішній (précoce), ранковий (du matin)

• Ukraine : écouter « ранній  »
• Ukraine : écouter « ранній  »

• ранний (blessé)