Borrowed from Byzantine Greek Εὐγένιος (Eugénios, “noble, high-born”).
Євге́ній • (Jevhénij) m pers (genitive Євге́нія, nominative plural Євге́нії, genitive plural Євге́ніїв)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | Євге́ній Jevhénij |
Євге́нії Jevhéniji |
genitive | Євге́нія Jevhénija |
Євге́ніїв Jevhénijiv |
dative | Євге́нію, Євге́нієві Jevhéniju, Jevhénijevi |
Євге́ніям Jevhénijam |
accusative | Євге́нія Jevhénija |
Євге́ніїв Jevhénijiv |
instrumental | Євге́нієм Jevhénijem |
Євге́ніями Jevhénijamy |
locative | Євге́нію, Євге́нієві, Євге́нії Jevhéniju, Jevhénijevi, Jevhéniji |
Євге́ніях Jevhénijax |
vocative | Євге́нію Jevhéniju |
Євге́нії Jevhéniji |
Євге́ній • (Jevhénij) f pers