From Іва́н (Iván) + -івна (-ivna).
Іва́нівна • (Ivánivna) f pers (genitive Іва́нівни, nominative plural Іва́нівни, genitive plural Іва́нівен, masculine Іва́нович)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | Іва́нівна Ivánivna |
Іва́нівни Ivánivny |
genitive | Іва́нівни Ivánivny |
Іва́нівен Ivániven |
dative | Іва́нівні Ivánivni |
Іва́нівнам Ivánivnam |
accusative | Іва́нівну Ivánivnu |
Іва́нівен Ivániven |
instrumental | Іва́нівною Ivánivnoju |
Іва́нівнами Ivánivnamy |
locative | Іва́нівні Ivánivni |
Іва́нівнах Ivánivnax |
vocative | Іва́нівно Ivánivno |
Іва́нівни Ivánivny |