аболіціоні́ст • (abolicioníst) m pers (genitive аболіціоні́ста, nominative plural аболіціоні́сти, genitive plural аболіціоні́стів, feminine аболіціоні́стка, relational adjective аболіціоні́стський)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | аболіціоні́ст abolicioníst |
аболіціоні́сти abolicionísty |
genitive | аболіціоні́ста abolicionísta |
аболіціоні́стів abolicionístiv |
dative | аболіціоні́стові, аболіціоні́сту abolicionístovi, abolicionístu |
аболіціоні́стам abolicionístam |
accusative | аболіціоні́ста abolicionísta |
аболіціоні́стів abolicionístiv |
instrumental | аболіціоні́стом abolicionístom |
аболіціоні́стами abolicionístamy |
locative | аболіціоні́стові, аболіціоні́сті abolicionístovi, abolicionísti |
аболіціоні́стах abolicionístax |
vocative | аболіціоні́сте abolicioníste |
аболіціоні́сти abolicionísty |