абіссі́нець • (abissínecʹ) m pers (genitive абіссі́нця, nominative plural абіссі́нці, genitive plural абіссі́нців, feminine абіссі́нка)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | абіссі́нець abissínecʹ |
абіссі́нці abissínci |
genitive | абіссі́нця abissíncja |
абіссі́нців abissínciv |
dative | абіссі́нцеві, абіссі́нцю abissíncevi, abissíncju |
абіссі́нцям abissíncjam |
accusative | абіссі́нця abissíncja |
абіссі́нців abissínciv |
instrumental | абіссі́нцем abissíncem |
абіссі́нцями abissíncjamy |
locative | абіссі́нцеві, абіссі́нцю, абіссі́нці abissíncevi, abissíncju, abissínci |
абіссі́нцях abissíncjax |
vocative | абіссі́нцю abissíncju |
абіссі́нці abissínci |