From амбі́ція (ambícija) + -ний (-nyj). Compare Polish ambitny.
амбі́тний • (ambítnyj) (abstract noun амбі́тність)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | амбі́тний ambítnyj |
амбі́тне ambítne |
амбі́тна ambítna |
амбі́тні ambítni | |
genitive | амбі́тного ambítnoho |
амбі́тної ambítnoji |
амбі́тних ambítnyx | ||
dative | амбі́тному ambítnomu |
амбі́тній ambítnij |
амбі́тним ambítnym | ||
accusative | animate | амбі́тного ambítnoho |
амбі́тне ambítne |
амбі́тну ambítnu |
амбі́тних ambítnyx |
inanimate | амбі́тний ambítnyj |
амбі́тні ambítni | |||
instrumental | амбі́тним ambítnym |
амбі́тною ambítnoju |
амбі́тними ambítnymy | ||
locative | амбі́тному, амбі́тнім ambítnomu, ambítnim |
амбі́тній ambítnij |
амбі́тних ambítnyx |