ана́тема • (anátema) f
singular | plural | |
---|---|---|
indefinite | ана́тема anátema |
ана́теми anátemi |
definite | ана́темата anátemata |
ана́темите anátemite |
анатема • (anatema) f
singular | plural | |
---|---|---|
indefinite | анатема (anatema) | анатеми (anatemi) |
definite unspecified | анатемата (anatemata) | анатемите (anatemite) |
definite proximal | анатемава (anatemava) | анатемиве (anatemive) |
definite distal | анатемана (anatemana) | анатемине (anatemine) |
vocative | анатемо (anatemo) | анатеми (anatemi) |
ана̀тема f (Latin spelling anàtema)
ана́тема • (anátema) f inan (genitive ана́теми, nominative plural ана́теми, genitive plural ана́тем)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | ана́тема anátema |
ана́теми anátemy |
genitive | ана́теми anátemy |
ана́тем anátem |
dative | ана́темі anátemi |
ана́темам anátemam |
accusative | ана́тему anátemu |
ана́теми anátemy |
instrumental | ана́темою anátemoju |
ана́темами anátemamy |
locative | ана́темі anátemi |
ана́темах anátemax |
vocative | ана́темо anátemo |
ана́теми anátemy |