аристокра́тія • (aristokrátija) f inan (genitive аристокра́тіи, nominative plural аристокра́тіи, genitive plural аристокра́тій)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | аристокра́тія aristokrátija |
аристокра́тіи aristokrátii |
genitive | аристокра́тіи aristokrátii |
аристокра́тій aristokrátij |
dative | аристокра́тіи aristokrátii |
аристокра́тіямъ aristokrátijam |
accusative | аристокра́тію aristokrátiju |
аристокра́тіи aristokrátii |
instrumental | аристокра́тіей, аристокра́тіею aristokrátijej, aristokrátijeju |
аристокра́тіями aristokrátijami |
prepositional | аристокра́тіи aristokrátii |
аристокра́тіяхъ aristokrátijax |
Derived via Western European languages from Ancient Greek ἀριστοκρατία (aristokratía). Compare Russian аристокра́тия (aristokrátija), Belarusian арыстакра́тыя (arystakrátyja).
аристокра́тія • (arystokrátija) f inan (genitive аристокра́тії, nominative plural аристокра́тії, genitive plural аристокра́тій, relational adjective аристократи́чний)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | аристокра́тія arystokrátija |
аристокра́тії arystokrátiji |
genitive | аристокра́тії arystokrátiji |
аристокра́тій arystokrátij |
dative | аристокра́тії arystokrátiji |
аристокра́тіям arystokrátijam |
accusative | аристокра́тію arystokrátiju |
аристокра́тії arystokrátiji |
instrumental | аристокра́тією arystokrátijeju |
аристокра́тіями arystokrátijamy |
locative | аристокра́тії arystokrátiji |
аристокра́тіях arystokrátijax |
vocative | аристокра́тіє arystokrátije |
аристокра́тії arystokrátiji |