From артикуля́ція (artykuljácija) + -ний (-nyj). Compare Russian артикуляцио́нный (artikuljaciónnyj), Belarusian артыкуляцы́йны (artykuljacýjny), Polish artykulacyjny.
артикуляці́йний • (artykuljacíjnyj) (adverb артикуляці́йно, abstract noun артикуляці́йність)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | артикуляці́йний artykuljacíjnyj |
артикуляці́йне artykuljacíjne |
артикуляці́йна artykuljacíjna |
артикуляці́йні artykuljacíjni | |
| genitive | артикуляці́йного artykuljacíjnoho |
артикуляці́йної artykuljacíjnoji |
артикуляці́йних artykuljacíjnyx | ||
| dative | артикуляці́йному artykuljacíjnomu |
артикуляці́йній artykuljacíjnij |
артикуляці́йним artykuljacíjnym | ||
| accusative | animate | артикуляці́йного artykuljacíjnoho |
артикуляці́йне artykuljacíjne |
артикуляці́йну artykuljacíjnu |
артикуляці́йних artykuljacíjnyx |
| inanimate | артикуляці́йний artykuljacíjnyj |
артикуляці́йні artykuljacíjni | |||
| instrumental | артикуляці́йним artykuljacíjnym |
артикуляці́йною artykuljacíjnoju |
артикуляці́йними artykuljacíjnymy | ||
| locative | артикуляці́йному, артикуляці́йнім artykuljacíjnomu, artykuljacíjnim |
артикуляці́йній artykuljacíjnij |
артикуляці́йних artykuljacíjnyx | ||