From археоло́гія (arxeolóhija, “archaeology”) + -і́чний (-íčnyj, adjective-forming suffix). Compare Russian археологи́ческий (arxeologíčeskij), Belarusian археалагі́чны (arxjealahíčny), Polish archeologiczny.
археологі́чний • (arxeolohíčnyj) (adverb археологі́чно)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | археологі́чний arxeolohíčnyj |
археологі́чне arxeolohíčne |
археологі́чна arxeolohíčna |
археологі́чні arxeolohíčni | |
| genitive | археологі́чного arxeolohíčnoho |
археологі́чної arxeolohíčnoji |
археологі́чних arxeolohíčnyx | ||
| dative | археологі́чному arxeolohíčnomu |
археологі́чній arxeolohíčnij |
археологі́чним arxeolohíčnym | ||
| accusative | animate | археологі́чного arxeolohíčnoho |
археологі́чне arxeolohíčne |
археологі́чну arxeolohíčnu |
археологі́чних arxeolohíčnyx |
| inanimate | археологі́чний arxeolohíčnyj |
археологі́чні arxeolohíčni | |||
| instrumental | археологі́чним arxeolohíčnym |
археологі́чною arxeolohíčnoju |
археологі́чними arxeolohíčnymy | ||
| locative | археологі́чному, археологі́чнім arxeolohíčnomu, arxeolohíčnim |
археологі́чній arxeolohíčnij |
археологі́чних arxeolohíčnyx | ||