без- (bez-) + при́клад m (prýklad, “example”) + -ний (-nyj). Compare Belarusian бяспры́кладны (bjasprýkladny), Polish bezprzykładny, Czech bezpříkladný.
безпри́кладний • (bezprýkladnyj) (adverb безпри́кладно, abstract noun безпри́кладність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | безпри́кладний bezprýkladnyj |
безпри́кладне bezprýkladne |
безпри́кладна bezprýkladna |
безпри́кладні bezprýkladni | |
| genitive | безпри́кладного bezprýkladnoho |
безпри́кладної bezprýkladnoji |
безпри́кладних bezprýkladnyx | ||
| dative | безпри́кладному bezprýkladnomu |
безпри́кладній bezprýkladnij |
безпри́кладним bezprýkladnym | ||
| accusative | animate | безпри́кладного bezprýkladnoho |
безпри́кладне bezprýkladne |
безпри́кладну bezprýkladnu |
безпри́кладних bezprýkladnyx |
| inanimate | безпри́кладний bezprýkladnyj |
безпри́кладні bezprýkladni | |||
| instrumental | безпри́кладним bezprýkladnym |
безпри́кладною bezprýkladnoju |
безпри́кладними bezprýkladnymy | ||
| locative | безпри́кладному, безпри́кладнім bezprýkladnomu, bezprýkladnim |
безпри́кладній bezprýkladnij |
безпри́кладних bezprýkladnyx | ||