From без- (bez-) + ро́зсуд (rózsud) + -ний (-nyj). Compare Russian безрассу́дный (bezrassúdnyj).
безрозсу́дний • (bezrozsúdnyj) (adverb безрозсу́дно, abstract noun безрозсу́дність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | безрозсу́дний bezrozsúdnyj |
безрозсу́дне bezrozsúdne |
безрозсу́дна bezrozsúdna |
безрозсу́дні bezrozsúdni | |
| genitive | безрозсу́дного bezrozsúdnoho |
безрозсу́дної bezrozsúdnoji |
безрозсу́дних bezrozsúdnyx | ||
| dative | безрозсу́дному bezrozsúdnomu |
безрозсу́дній bezrozsúdnij |
безрозсу́дним bezrozsúdnym | ||
| accusative | animate | безрозсу́дного bezrozsúdnoho |
безрозсу́дне bezrozsúdne |
безрозсу́дну bezrozsúdnu |
безрозсу́дних bezrozsúdnyx |
| inanimate | безрозсу́дний bezrozsúdnyj |
безрозсу́дні bezrozsúdni | |||
| instrumental | безрозсу́дним bezrozsúdnym |
безрозсу́дною bezrozsúdnoju |
безрозсу́дними bezrozsúdnymy | ||
| locative | безрозсу́дному, безрозсу́днім bezrozsúdnomu, bezrozsúdnim |
безрозсу́дній bezrozsúdnij |
безрозсу́дних bezrozsúdnyx | ||
| vocative | безрозсу́дний bezrozsúdnyj |
безрозсу́дне bezrozsúdne |
безрозсу́дна bezrozsúdna |
безрозсу́дні bezrozsúdni | |