без- (bez-) + умо́ва (umóva) + -ний (-nyj)
безумо́вний • (bezumóvnyj) (adverb безумо́вно, abstract noun безумо́вність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | безумо́вний bezumóvnyj |
безумо́вне bezumóvne |
безумо́вна bezumóvna |
безумо́вні bezumóvni | |
| genitive | безумо́вного bezumóvnoho |
безумо́вної bezumóvnoji |
безумо́вних bezumóvnyx | ||
| dative | безумо́вному bezumóvnomu |
безумо́вній bezumóvnij |
безумо́вним bezumóvnym | ||
| accusative | animate | безумо́вного bezumóvnoho |
безумо́вне bezumóvne |
безумо́вну bezumóvnu |
безумо́вних bezumóvnyx |
| inanimate | безумо́вний bezumóvnyj |
безумо́вні bezumóvni | |||
| instrumental | безумо́вним bezumóvnym |
безумо́вною bezumóvnoju |
безумо́вними bezumóvnymy | ||
| locative | безумо́вному, безумо́внім bezumóvnomu, bezumóvnim |
безумо́вній bezumóvnij |
безумо́вних bezumóvnyx | ||
| vocative | безумо́вний bezumóvnyj |
безумо́вне bezumóvne |
безумо́вна bezumóvna |
безумо́вні bezumóvni | |