блізню́к • (bliznjúk) m pers (genitive блізнюка́, nominative plural блізнюкі́, genitive plural блізнюко́ў, feminine блізню́чка or блізні́ца)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | блізню́к bliznjúk |
блізнюкі́ bliznjukí |
genitive | блізнюка́ bliznjuká |
блізнюко́ў bliznjukóŭ |
dative | блізнюку́ bliznjukú |
блізнюка́м bliznjukám |
accusative | блізнюка́ bliznjuká |
блізнюко́ў bliznjukóŭ |
instrumental | блізнюко́м bliznjukóm |
блізнюка́мі bliznjukámi |
locative | блізнюку́ bliznjukú |
блізнюка́х bliznjukáx |
count form | — | блізнюкі́1 bliznjukí1 |
1Used with the numbers 2, 3, 4 and higher numbers after 20 ending in 2, 3, and 4.