будіве́ль(ник) (budivélʹ(nyk)) + -ниця (-nycja).
будіве́льниця • (budivélʹnycja) f pers (genitive будіве́льниці, nominative plural будіве́льниці, genitive plural будіве́льниць, masculine будіве́льник)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | будіве́льниця budivélʹnycja |
будіве́льниці budivélʹnyci |
genitive | будіве́льниці budivélʹnyci |
будіве́льниць budivélʹnycʹ |
dative | будіве́льниці budivélʹnyci |
будіве́льницям budivélʹnycjam |
accusative | будіве́льницю budivélʹnycju |
будіве́льниць budivélʹnycʹ |
instrumental | будіве́льницею budivélʹnyceju |
будіве́льницями budivélʹnycjamy |
locative | будіве́льниці budivélʹnyci |
будіве́льницях budivélʹnycjax |
vocative | будіве́льнице budivélʹnyce |
будіве́льниці budivélʹnyci |