From the біж- (biž-) stem of бі́гти (bíhty) + -енець (-enecʹ). Compare Russian бе́женец (béženec), Belarusian бе́жанец (bjéžanjec).
бі́женець • (bíženecʹ) m pers (genitive бі́женця, nominative plural бі́женці, genitive plural бі́женців, feminine бі́женка, relational adjective бі́женський)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | бі́женець bíženecʹ |
бі́женці bíženci |
genitive | бі́женця bížencja |
бі́женців bíženciv |
dative | бі́женцеві, бі́женцю bížencevi, bížencju |
бі́женцям bížencjam |
accusative | бі́женця bížencja |
бі́женців bíženciv |
instrumental | бі́женцем bížencem |
бі́женцями bížencjamy |
locative | бі́женцеві, бі́женцю, бі́женці bížencevi, bížencju, bíženci |
бі́женцях bížencjax |
vocative | бі́женцю bížencju |
бі́женці bíženci |