From біохі́мія (bioxímija) + -і́чний (-íčnyj). Compare Belarusian біяхімі́чны (bijaximíčny), Russian биохими́ческий (bioximíčeskij).
біохімі́чний • (bioximíčnyj)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | біохімі́чний bioximíčnyj |
біохімі́чне bioximíčne |
біохімі́чна bioximíčna |
біохімі́чні bioximíčni | |
genitive | біохімі́чного bioximíčnoho |
біохімі́чної bioximíčnoji |
біохімі́чних bioximíčnyx | ||
dative | біохімі́чному bioximíčnomu |
біохімі́чній bioximíčnij |
біохімі́чним bioximíčnym | ||
accusative | animate | біохімі́чного bioximíčnoho |
біохімі́чне bioximíčne |
біохімі́чну bioximíčnu |
біохімі́чних bioximíčnyx |
inanimate | біохімі́чний bioximíčnyj |
біохімі́чні bioximíčni | |||
instrumental | біохімі́чним bioximíčnym |
біохімі́чною bioximíčnoju |
біохімі́чними bioximíčnymy | ||
locative | біохімі́чному, біохімі́чнім bioximíčnomu, bioximíčnim |
біохімі́чній bioximíčnij |
біохімі́чних bioximíčnyx |