From винахі́дливий (vynaxídlyvyj) + -ість (-istʹ). Compare Belarusian вынахо́длівасць (vynaxódlivascʹ).
винахі́дливість • (vynaxídlyvistʹ) f inan (genitive винахі́дливості or винахі́дливости, uncountable)
singular | |
---|---|
nominative | винахі́дливість vynaxídlyvistʹ |
genitive | винахі́дливості, винахі́дливости vynaxídlyvosti, vynaxídlyvosty |
dative | винахі́дливості vynaxídlyvosti |
accusative | винахі́дливість vynaxídlyvistʹ |
instrumental | винахі́дливістю vynaxídlyvistju |
locative | винахі́дливості vynaxídlyvosti |
vocative | винахі́дливосте vynaxídlyvoste |