From висота (vysota) + -о- (-o-) + мі́р (mír)
висотомі́р • (vysotomír) m inan (genitive висотомі́ра, nominative plural висотомі́ри, genitive plural висотомі́рів)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | висотомі́р vysotomír |
висотомі́ри vysotomíry |
genitive | висотомі́ра vysotomíra |
висотомі́рів vysotomíriv |
dative | висотомі́рові, висотомі́ру vysotomírovi, vysotomíru |
висотомі́рам vysotomíram |
accusative | висотомі́р vysotomír |
висотомі́ри vysotomíry |
instrumental | висотомі́ром vysotomírom |
висотомі́рами vysotomíramy |
locative | висотомі́рі vysotomíri |
висотомі́рах vysotomírax |
vocative | висотомі́ре vysotomíre |
висотомі́ри vysotomíry |