From висува́ний (vysuványj) + -ець (-ecʹ).
висува́нець • (vysuvánecʹ) m inan (genitive висува́нця, nominative plural висува́нці, genitive plural висува́нців)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | висува́нець vysuvánecʹ |
висува́нці vysuvánci |
genitive | висува́нця vysuváncja |
висува́нців vysuvánciv |
dative | висува́нцеві, висува́нцю vysuváncevi, vysuváncju |
висува́нцям vysuváncjam |
accusative | висува́нець vysuvánecʹ |
висува́нці vysuvánci |
instrumental | висува́нцем vysuváncem |
висува́нцями vysuváncjamy |
locative | висува́нцю, висува́нці vysuváncju, vysuvánci |
висува́нцях vysuváncjax |
vocative | висува́нцю vysuváncju |
висува́нці vysuvánci |